ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
У лютому 2025 року ми провели діагностування психологічної готовності випускників ліцею (Коммунального закладу освіти Криворізького ліцею Джерело ДОР) до життєвого самовизначення: тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А.Леонтьев; методика «Емоційного інтелекту» Н.Хол; методика «Вивчення соціалізованості особистості учня» М.І.Рожкова; методика «Усвідомленість Я-концепції».
Практичну перевірку ми здійснили в груповому дослідженні, об’єктом
якого стали учні одинадцятих класів. Загальна кількість
досліджуваних складає 124 учня, а саме: 11 а – 26 учнів, 11 б – 30 учнів, 11
в – 23 учнів, 11 г – 19 учнів та 11 д – 26 учнів.
Тестування проводилося самостійно (дослідник не проголошував
варіанти стверджень). Перед кожним досліджуваним на парті знаходився
стимульний матеріал.
Діагностуючи смисложиттєві орієнтації ми дійшли наступних висновків:
№ |
Шкала |
11 А (середній показник) |
11 Д (середній показник) |
1 |
Цілі в житті |
24 |
23 |
2 |
Процес та емоційна насиченість життям |
26 |
25 |
3 |
Результативність життя |
27 |
26 |
4 |
Локус контроль – Я (я господар життя) |
21 |
22 |
5 |
Локус контроль – життя (керованість життям) |
27 |
26 |
Загальний показник ОЖ |
125 |
122 |
Цілі в житті. Бали по даному показнику характеризують наявність в житті цілей, котрі надають життю осмисленість, направленість і перспективу. 24 і 23 бала характерні для ціленаправленої людини.
Процес та емоційна насиченість життям. Бали по даному показнику характеризують сприймання досліджуваними процесу життя як емоційне та насичене життя. По даній субшкалі досліджувані отримали високі бали (26 і 25), що свідчить про те, що вони вдоволені своїм життям в теперішньому.
Результативність життя. Бали по даному показнику характеризують сприймання досліджуваними пройденого відрізка життя, осмисленість пройденого життя. Високі бали (27 і 26).
Локус контроль – Я (я господар життя). Високі бали (21 і 22) по цій субшкалі відповідають представленням себе як сильної особистості, яка володіє достатньою свободою вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності із своїми цілями і уявленнями про його сенс.
Локус контроль – життя (керованість життям). По даній субшкалі досліджувані отримали високу кількість балів (27 і 26), що характеризують впевненість досліджуваних в тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх в життя.
№ |
Шкала |
11 Б (середній показник) |
1 |
Цілі в житті |
21 |
2 |
Процес та емоційна насиченість життям |
24 |
3 |
Результативність життя |
21 |
4 |
Локус контроль – Я (я господар життя) |
20 |
5 |
Локус контроль – життя (керованість життям) |
13 |
Загальний показник ОЖ |
99 |
Цілі в житті. Набрана кількість характерна для ціленаправленої людини.
Процес та емоційна насиченість життям. Бали по даному показнику свідчать про те, що учні вдоволені своїм життям в теперішньому.
Результативність життя. Високі бали (21) характерні для людини, у котрої все в минулому, але минуле здатне надавати життю сенс.
Локус контроль – Я (я господар життя). Високі бали (20) по цій субшкалі відповідають представленням себе як сильної особистості, яка володіє достатньою свободою вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності із своїми цілями і уявленнями про його сенс.
Локус контроль – життя (керованість життям). Кількість балів (13) свідчить, що учні невпевнені в тому, що життя підвладне свідомому контролю, що свобода ілюзорна, і не має сенсу що-небудь загадувати на майбутнє.
№ |
Шкала |
11 В (середній показник) |
1 |
Цілі в житті |
13 |
2 |
Процес та емоційна насиченість життям |
24 |
3 |
Результативність життя |
14 |
4 |
Локус контроль – Я (я господар життя) |
13 |
5 |
Локус контроль – життя (керованість життям) |
12 |
Загальний показник ОЖ |
76 |
Цілі в житті. Набрана кількість характеризує слабку цілеспрямованість, відсутність цілей в майбутньому.
Процес та емоційна насиченість життям. Бали по даному показнику свідчать про те, що учні вдоволені своїм життям в теперішньому.
Результативність життя. Низькі бали характеризують незадоволеність прожитим життям, негативну оцінку пройденого відрізка життя, відчуття того, наскільки непродуктивно і неосмислено була прожита його частина.
Локус контроль – Я (я господар життя). Низькі бали по цій субшкалі характеризують уявлення про себе як про слабку особистість, яка не має достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності зі своїми цілями й уявленнями, контролювати події власного життя (Я-концепція).
Локус контроль – життя (керованість життям). Кількість балів свідчить, що учні впевнені в тому, що життя непідвладне свідомому контролю, що свобода ілюзорна, і не має сенсу що-небудь загадувати на майбутнє.
№ |
Шкала |
11 Г (середній показник) |
1 |
Цілі в житті |
11 |
2 |
Процес та емоційна насиченість життям |
14 |
3 |
Результативність життя |
23 |
4 |
Локус контроль – Я (я господар життя) |
12 |
5 |
Локус контроль – життя (керованість життям) |
24 |
Загальний показник ОЖ |
84 |
Цілі в житті. Набрана кількість характеризує слабку цілеспрямованість, відсутність цілей в майбутньому.
Процес та емоційна насиченість життям. Бали по даному показнику свідчать про те, що учні невдоволені своїм життям в теперішньому.
Результативність життя. Високі бали характеризують задоволеність прожитим життям, позитивну оцінку пройденого відрізка життя.
Локус контроль – Я (я господар життя). Низькі бали по цій субшкалі характеризують уявлення про себе як про слабку особистість, яка не має достатню свободу вибору.
Локус контроль – життя (керованість життям). Кількість балів свідчить, що учні впевнені в тому, що життя підвладне свідомому контролю, що свобода вибору існує.
Діагностика "Емоційного інтелекту" (Н. Холл)
Методика призначена для виявлення здібності особистості розуміти відносини, що репрезентується в емоціях, і керувати своєю емоційною сферою на основі прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень і містить п'ять шкал.
Обробка та інтерпретація РЕЗУЛЬТАТІВ
Рівні парціального емоційного інтелекту у відповідності зі знаком результатів: 14 і більше - високий; 8-13 - середній; 7 і менш - низький.
Інтегративний рівень емоційного інтелекту з урахуванням домінуючого знака визначається за такими кількісними показниками: 70 і більше - високий; 40-69 - середній; 39 і менше - низький.
№ |
Шкала |
11 А (середній показник) |
11 Б (середній показник) |
11 В (середній показник) |
11 Г (середній показник) |
11 Д (середній показник) |
1 |
Емоційна обізнаність |
15 |
13 |
12 |
17 |
16 |
2 |
Управління своїми емоціями" (емоційна відхідливість, емоційна нерігідность |
16 |
14 |
10 |
15 |
14 |
3 |
Самомотивація |
14 |
15 |
11 |
13 |
14 |
4 |
Емпатія |
13 |
10 |
8 |
14 |
14 |
5 |
Розпізнавання емоцій інших людей |
14 |
11 |
10 |
15 |
15 |
Емоційний інтелект |
72 |
53 |
51 |
74 |
73 |
Можна зробити висновок, що 11 А, 11 Г та 11 Д класи відрізянються високим рівнем емоційного інтелекту. А також в даних класах у учнів спостерігається відсутність емоційної ригідності, високий рівень довільного керування власними емоціями, а також гарне розвинене вміння впливати на емоційний стан інших людей.
Методика «Вивчення соціалізованості особистості учня»
Отримані дані обробляли так: середню оцінку адаптованості учнів одержали при додаванні всіх оцінок першого рядка та поділенні цієї суми на п’ять. Оцінка автономності вираховувалася на основі аналогічних операцій з другим рядком. Оцінка соціальної активності – з третім рядком. Оцінка прийняття юнаками та дівчатами гуманістичних норм життєдіяльності (моральності) – з четвертим рядком. Якщо коефіцієнт більше трьох, то можна констатувати високий рівень соціалізованості дитини; якщо ж він більше двох, але менше трьох, то це свідчить про середній ступінь розвитку соціальних якостей. Якщо коефіцієнт виявиться менше двох балів, то можна припустити, що досліджуваний має низький рівень соціальної адаптованості.
За результатами проведення цієї методики виявилося, що 88% дівчат серед одинадцятих класів із досліджуваної групи мають високий рівень соціалізованості, а 12% - мають середній ступінь розвитку соціальних якостей. У чоловічої половини досліджуваної групи результати такі: 55% - мають високий рівень розвитку соціальних якостей, 27% - середній рівень соціалізованості і 18% показали низький рівень соціальної адаптованості, тоді як у дівчат такого рівня не виявлено.
Методика «Усвідомленість Я-концепції»
Я-концепція (лат. conceptus – поняття) – це система уявлень людини про себе, яка містить усвідомлення своїх: а) когнітивних (інтелектуальних) властивостей, котрі організуються в образі Я; б) емоційно-ціннісних самоставлень, що виявляються у самооцінці; в) поведінкових дій, які характеризуються проявами перших двох компонентів, і г) суб’єктивно сприйнятих соціальних чинників, що впливають на неї.
Учні 11 А та 11 Д класів відчувають свою ефективність, відчувають себе джерелом змін у навколишньому світі. Прагнення бути причиною власних дій – провідний принцип, який пронизує різноманітні мотиви, в тому числі й мотивацію досягнення.
Виділяють два типи особистості: «джерела» (в іншому перекладі – «самобутні особистості») та «пішаки». Ми визначали у даних учнів особистісну причинність як «ініціацію індивідом поведінки з наміром викликати зміни у своєму оточенні».
Переживання особистісної причинності охоплює такі компоненти:
· розуміння своїх сильних і слабких сторін;
· віра в ефективність власної діяльності;
· визначення конкретної форми поведінки, котра дала б змогу досягнути поставлених цілей;
· прийняття на себе відповідальності за власні дії та їхні наслідки.
Учні 11 А та 11 Д мають високий рівень самоусвідомлення. Учні 11 Б, 11 Б та 11 Г – середній показник.
Згідно з даними нашого дослідження переважна більшість, а саме 58,3%, учнів мають середній рівень ясності Я-концепції, тобто їхні уявлення про себе здебільшого ситуативні, а тому в деяких життєвих ситуаціях вони характеризуються як злагоджені та стабільні, у деяких – не мають внутрішньої стійкості.
У підлітків з низьким рівнем самоставлення прослідковується доволі низький рівень розуміння власного внутрішнього світу,а також наявна втрата інтересу до нього (близько 13% досліджуваних).
Показники шкали «Самоповага» у даних підлітків досить низькі. Незважаючи на те, що формально показники зазначеної шкали в підлітків перебувають на високому рівні, потрібно відмітити, що понад 35% респондентів набрали кількість балів, яка потрапляє у діапазон середніх значень. Низькі показники за цією шкалою в підлітків вказують на те, що у респондентів не виражене почуття самоповаги. Можливо зазначити, що вони себе не вважають гідними, самостійними та не вірять у свої сили. Низькі показники за шкалою «Самоповага» у підлітків вказують на те, що респонденти собою не задоволені та не усвідомлюють своєї гідності. Схожі показники за методикою притаманні людям, які зазнають почуття неповноцінності, що зі своєї сторони може здійснювати негативний вплив на психічне самопочуття та поведінку особистості. Учні вразливі до всіх дій, котрі торкаються їхньої самооцінки.
Показники шкали «Очікуване відношення від інших» перебувають у діапазоні середніх значень. Шкала «Очікуване відношення від інших» виступає віддзеркаленням очікуваного негативного чи позитивного ставлення до себе оточуючих. З-поміж респондентів така характеристика не виражена яскраво, що може вказувати на те, що респонденти не очікують від оточуючих доброзичливого ставлення до себе. Показники шкали «Самоцікавість» перебувають у діапазоні середніх значень у підлітків. Така шкала характеризує ступінь інтересу особистості до себе загалом, до своїх почуттів та думок. Майже в усіх респондентів, котрі прийняли участь у дослідженні, ця характеристика має середній рівень вираження, що вказує на те, що вони недостатньо схильні до вивчення свого внутрішнього світу та не впевнені у власній цікавості для інших.
Коментарі
Дописати коментар